1. Словник української мови в 11 томах

кулуари

КУЛУА́РИ, ів, мн. Приміщення (бокова зала, коридор) в громадських будівлях (парламентах, театрах і т. ін.) для відпочинку, а також для неофіційних зустрічей, обміну думками тощо.

Та дехто в парламентських кулуарах глузував, що прогресисти цього разу приєднали свої вирішальні голоси до пропозиції відсутньої у палаті комуністичної фракції (Кулик, Записки консула, 1958, 210);

Про Пролеткульт останніми часами багато згадується, особливо в кулуарах і на підсекціях наради про освіту (Еллан, II, 1958, 82).

◊ Почу́ти в кулуа́рах — довідатися про якусь політичну або суспільну подію з розмов, що ведуться в поінформованих колах.

[Віра:] Невже вас міг збентежити кепський настрій двох чи трьох рецензентів, які почули в кулуарах, що можна вас вилаяти (Коч., II, 1956, 228).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кулуари — кулуа́ри множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. кулуари — -ів, мн. Приміщення (бокова зала, коридор) у громадських будівлях (парламентах, театрах і т. ін.) для відпочинку, а також для неофіційних зустрічей, обміну думками тощо. Почути в кулуарах — довідатися про якусь політичну або суспільну подію з розмов, що ведуться в поінформованих колах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кулуари — КУЛУА́РИ, ів, мн. 1. Приміщення (бокова зала, коридор) у громадських будівлях (парламенті, театрі і т. ін.) для відпочинку, а також для неофіційних зустрічей, обміну думками тощо. Словник української мови у 20 томах
  4. кулуари — кулуа́ри (від франц. couloir – коридор) приміщення, переважно в будинку парламенту поза залом засідання, для відпочинку, а також для зустрічі, обміну думками тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кулуари — Приміщення в парламенті, суді, театрі і т.п., яке служить для відпочинку, неофіційних зустрічей і розмов; в переносному значенні — справи, які полагоджені неофіційно. Універсальний словник-енциклопедія
  6. кулуари — Кулуа́ри, -а́рів, -а́рам (фр., ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кулуари — (фр. — коридор) 1. Просторі проходи й приміщення у громадських будівлях перед залами для засідань, призначені для відпочинку і неофіційних зустрічей. 2. Вузький прохід чи потайні сходи у житловому будинку. Архітектура і монументальне мистецтво