1. Словник української мови в 11 томах

кумекати

КУМЕ́КАТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. Розбиратися в чому-небудь; розуміти, тямити.

— Треба, мій пане, кумекати щось у політиці, коли у вас голова, не гарбуз (Козл., Ю. Крук, 1957, 462);

Купріян кумекав, що машини приносять більше користі, ніж живі руки (Тют., Вир, 1964, 414);

// Міркувати про що-небудь.

— Моя це і єсть пропозиція про червоний прапор,— от нехай Максим скаже: кумекали ми з ним про це ще в потаємному гуртку (Смолич, Мир.., 1958, 22).

Куме́кати що, по якому — розуміти, знати яку-небудь мову.

В Чурук-Су ніхто не знає ніякої іншої мови, крім своєї, хіба Гасан, що метикує по-арабському, та Ахмет, що трохи кумекає по-китайському (Досв., Гюлле, 1961, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кумекати — куме́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кумекати — ф., петрати, шнипорити; п! РОЗУМІТИ. Словник синонімів Караванського
  3. кумекати — див. думати; знати Словник синонімів Вусика
  4. кумекати — -аю, -аєш, недок., розм. Розбиратися в чому-небудь; розуміти, тямити. || Міркувати про що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кумекати — КУМЕ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Розбиратися в чому-небудь; розуміти (у 1, 4, 6 знач.), тямити (у 1 знач.). – Треба, мій пане, кумекати щось у політиці, коли у вас голова, не гарбуз (П. Словник української мови у 20 томах
  6. кумекати — ДОДУ́МАТИСЯ до чого (розмірковуючи, зробити певні висновки), ЗМІРКУВА́ТИ що, ДОМІРКУВА́ТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ що, ПРИДУ́МАТИ що, ДОДУ́МАТИ що, ДІЙТИ́ чого, до чого, ДОБРА́ТИ (ДІБРА́ТИ) чого, розм., ПРИХИТРИ́ТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови