кумочка
КУ́МОЧКА, и, ж. Те саме, що ку́монька.
— Ні, — каже [ївга],— кумочко, голубочко, ні, моя рідна тітусю! Вже мені не до знахурки! Ходім до волості (Кв.-Осн., II, 1956, 261);
Усі змішались. Маланка обіймала вже ковалиху.— Кумочко, кумо… (Коцюб., II, 1955, 76).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кумочка — ку́мочка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кумочка — див. кума Словник синонімів Вусика
- кумочка — -и, ж. Те саме, що кумонька. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кумочка — КУ́МОЧКА, и, ж. Те саме, що ку́монька. – Ні, – каже [Ївга], – кумочко, голубочко, ні, моя рідна тітусю! Вже мені не до знахурки! Ходім до волості (Г. Квітка-Основ'яненко); Усі змішались. Маланка обіймала вже ковалиху. – Кумочко, кумо... (М. Словник української мови у 20 томах