купальний
КУПА́ЛЬНИЙ¹, а, е. Прикм. до купа́ння.
Я, бачте, виїхала з Євпаторії раніше, ніж думала, бо ще далеко до кінця купального сезону мене напав тиф (Л. Укр., V, 1956, 60);
// Признач. для купання.
Журба стоїть біля машини. Журба, певне, вагається, бо жінки тільки в купальних костюмах (Епік, Тв., 1958, 596);
Сахно., мусила дозволити [лакею] роздягти себе й напнути на плечі купальний халат (Смолич, І, 1958, 68).
КУПА́ЛЬНИЙ², а, е. Те саме, що купа́льський.
По городах залунали Купальні пісні, І не чуть пісень весільних — Вже незла весни (Дн. Чайка, Тв., 1960, 347).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- купальний — купа́льний 1 прикметник для купання купа́льний 2 прикметник купальський Орфографічний словник української мови
- купальний — I -а, -е. Прикм. до купання. || Признач. для купання. II -а, -е. Те саме, що купальський. Великий тлумачний словник сучасної мови
- купальний — КУПА́ЛЬНИЙ¹, а, е. Прикм. до купа́ння. Я, бачте, виїхала з Євпаторії раніше, ніж думала, бо ще далеко до кінця купального сезону мене напав тиф (Леся Українка); // Признач. для купання. Журба стоїть біля машини. Словник української мови у 20 томах
- купальний — Купальний, -а, -е купа́ловий. Купальний попел. ЗОЮР. II. 38. Словник української мови Грінченка