купецтво
КУПЕ́ЦТВО, а, с.
1. Купецький стан.
Блокада в першу чергу вдарила по інтересах купецтва і по казні (Кочура, Зол. грамота, 1960, 63).
2. Збірн. до купе́ць 1.
— Треба як личить стрінути дорогих гостей! Це тобі не ярмаркове купецтво та крамарство, що в одну хату по п’ять душ влазить (Мирний, III, 1954, 255);
Київське купецтво вело велику торгівлю з Російською державою (Іст. УРСР, І, 1953, 126).
3. заст. Заняття купця (у 1 знач.); торгівля.
Сухобрус усе ходив до магазину, не кидаючи купецтва (Н.-Лев., І, 1956, 374);
— Я покинув купецтво, яким займалися мої батьки, і переселився з Корсуня в Царгород (Оп., Іду.., 1958, 214).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- купецтво — купе́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- купецтво — -а, с. 1》 Купецький стан. 2》 Збірн. до купець 1). 3》 заст. Заняття купця (у 1 знач.); торгівля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- купецтво — КУПЕ́ЦТВО, а, с. 1. Купецький стан. Блокада в першу чергу вдарила по інтересах купецтва і по казні (П. Кочура); Починаючи з ХІІІ ст. Словник української мови у 20 томах
- купецтво — ТОРГІ́ВЛЯ (купівля і продаж товарів), ТОРГ, ТОРГУВА́ННЯ, КРА́МА́РСТВО, ПЕРЕТО́РГ розм., ПЕРЕТО́РЖКА розм., ТОРГО́ВИЦЯ заст., НЕГО́ЦІЯ заст.; ТО́РЖИЩЕ заст. (на торговій площі); КУПЕ́ЦТВО заст. (заняття купця). Словник синонімів української мови
- купецтво — Купе́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- купецтво — рос. купечество суспільний прошарок населення, сферою діяльності якого є торгівля. У Київській Русі виникло в Х ст., а у XII ст. купці вже об'єднувались у власні корпорації. Наприкінці XI — на поч. XII ст. склалося українське... Eкономічна енциклопедія
- купецтво — Купецтво, -ва с. 1) Торговля. Іде купець на купецтво. МУЕ. III. 33. Сухобрус усе ходив до магазина, не кидаючи купецтва. Левиц. Пов. 50. Отцева-матчина молитва в купецтві, в реместві на поміч помагає. Мет. 2) Купечество. Словник української мови Грінченка