кураїна
КУРАЇ́НА, и, ж. Одна стеблина кураю ( див. кура́й¹).
Он серед сивого відкритого простору темніє якась стеблина, мабуть, водорость занесена під час припливу з Азова, або кураїна, закочена вітром зі степу (Гончар, II, 1959, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кураїна — кураї́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кураїна — -и, ж. Одна стеблина кураю (див. курай I). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кураїна — КУРАЇ́НА, и, ж. Одна стеблина кураю (див. кура́й¹). Он серед сивого відкритого простору темніє якась стеблина, мабуть, водорость, занесена під час припливу з Азова, або кураїна, закочена вітром зі степу (О. Гончар); * У порівн. Словник української мови у 20 томах