курище
КУ́РИЩЕ, а, с., діал. Вогнище, розкладене для обкурювання чого-небудь.
— Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (Ле, Побратими, 1954, 27);
Декілька ночей у сією бригадою рятували буряки від дальших ушкоджень. Розводили.. курища з кізяка, що впередсвіт густим димом обволікали плантації. (Крот., Вибр., 1959, 287);
*Образно. Їм і язиками не хотілось повертати,— навіть для підтримання свого димного сектантського курища. І воно поволі дотлівало (Вол., Місячне срібло, 1961, 287).
КУРИ́ЩЕ а, с.
1. Велика курява.
Спершу в курищі, видно було, маячило щось чорне, а чимдалі, то все більше і більше скривався віз з очей Свиридових (Мирний, І, 1954, 281).
2. Те саме, що імла́.
*У порівн. А там знизу, з лук Пслових, білим курищем здіймається туман (Мирний, IV, 1955, 168).
Значення в інших словниках
- курище — ку́рище іменник середнього роду вогнище діал. кури́ще іменник середнього роду курява Орфографічний словник української мови
- курище — див. вогнище; пил Словник синонімів Вусика
- курище — I кур`ище-а, с. 1》 Велика курява. 2》 Те саме, що імла. II к`урище-а, с., діал. Вогнище, розкладене для обкурювання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- курище — КУРИ́ЩЕ, а, с. 1. Велика курява. – Не бачиш – ніхто не їде? – Я бачу, – відповіла сестра Анна,– курище, що сунеться аж ген з того боку (з казки); Спершу в курищі, видно було, маячило щось чорне, а чимдалі... Словник української мови у 20 томах
- курище — ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). Словник синонімів української мови
- курище — Курище, -ща с. 1) Облако дыму, пыли. Од диму сонце закаптилось, курище к небу донеслось. Котл. Ен. 2) (Съ удареніемъ на первомъ слогѣ). Дымящійся костеръ. Богуславъ. Словник української мови Грінченка