куркуленчиха
КУРКУЛЕ́НЧИХА, и, ж., розм. Дружина куркуленка.
*У порівн. — Справді розігнало тебе,— покосилась на неї Вутанька, — мов куркуленчиху яку-небудь з хуторів (Гончар, II, 1959, 258).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куркуленчиха — КУРКУЛЕ́НЧИХА, и, ж., розм. Дружина куркуленка. * У порівн. – Справді розігнало тебе, – покосилась на неї Вутанька, – мов куркуленчиху яку-небудь з хуторів (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах