куркуленчиха
КУРКУЛЕ́НЧИХА, и, ж., розм.
Дружина куркуленка.
* У порівн. – Справді розігнало тебе, – покосилась на неї Вутанька, – мов куркуленчиху яку-небудь з хуторів (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куркуленчиха — КУРКУЛЕ́НЧИХА, и, ж., розм. Дружина куркуленка. *У порівн. — Справді розігнало тебе,— покосилась на неї Вутанька, — мов куркуленчиху яку-небудь з хуторів (Гончар, II, 1959, 258). Словник української мови в 11 томах