1. Словник української мови в 11 томах

куркульський

КУРКУ́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до курку́ль.

Під ногами горіла земля від куркульських повстань (Панч, В дорозі, 1959, 52);

// Належний куркулеві, куркулям.

— А ви, хлопці, кидайте на сани куркульське майно та повеземо його бідноті! (Тют., Вир, 1964, 168);

// Який складається з куркулів.

На поміч колоністам з глибини степу підходили куркульські банди — не раз доводилось бронепоїздам у підмогу кінноті відкривати вогонь зі всіх бортів, відбиваючись від банд і шаблею і картеччю (Гончар, II, 1959, 125);

// Власт. куркулеві, такий, як у куркуля.

Він збивав їх [гроші] з усією куркульською хитрістю, винахідливістю і скаредністю (Стельмах, II, 1962, 366).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куркульський — курку́льський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. куркульський — [куркул'с'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. куркульський — -а, -е. Прикм. до куркуль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. куркульський — КУРКУ́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до курку́ль. Під ногами горіла земля від куркульських повстань (П. Панч); // Належний куркулеві, куркулям. – А ви, хлопці, кидайте на сани куркульське майно та повеземо його бідноті!... Словник української мови у 20 томах
  5. куркульський — Курку́льський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)