курносий
КУРНО́СИЙ, а, е, рідко. Те саме, що кирпа́тий.
На щоці [у Солохи] огник; зубів недолік, горбатенька, курноса (Кв.-Осн., II, 1956, 212);
Він був курносий, до того ж його коротенький, задраний угору ніс був червоний і потрісканий (Мик., II, 1957, 560).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- курносий — курно́сий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- курносий — Кирпатий, кирпа, кирпань Словник чужослів Павло Штепа
- курносий — КУРНО́СИЙ, а, е, розм. Те саме, що кирпа́тий. На щоці [у Солохи] огник; зубів недолік, горбатенька, курноса (Г. Квітка-Основ'яненко); І стара, курноса, мов сова, Вовчиха почала повертати Христю на всі боки (Панас Мирний); Вечерю подала хазяйська дочка. Словник української мови у 20 томах