курортник
КУРО́РТНИК, а, ч. Людина, що лікується та відпочиває на курорті.
Стояв серпень, купальний та виноградний сезон, і місто було набите курортниками (Смолич, VI, 1959, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- курортник — куро́ртник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- курортник — -а, ч. Людина, що лікується та відпочиває на курорті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- курортник — Літник, (вона) літничка Словник чужослів Павло Штепа
- курортник — КУРО́РТНИК, а, ч. Людина, що відпочиває, лікується та оздоровлюється на курорті. Стояв серпень, купальний та виноградний сезон, і місто було набите курортниками (Ю. Словник української мови у 20 томах
- курортник — ВІДПОЧИВА́ЛЬНИК (той, хто відпочиває), ВІДПОЧИВА́ЮЧИЙ розм.; КУРО́РТНИК (а також лікується). Численні відпочивальники з усіх куточків країни.. добре знають пансіонат "Київ" (у Ялті) (з газети); Золотий пісок, .. Словник синонімів української мови