1. Словник української мови в 11 томах

курсистка

КУРСИ́СТКА, и, ж. У дореволюційній Росії — студентка, слухачка Вищих жіночих курсів.

Чхенкелі.. справді бачив мене..,— я проводжала ту курсистку, що жила зо мною (Л. Укр., V, 1956, 203);

То грала Лія Штерн — курсистка, студентка консерваторії. На життя вона заробляла, працюючи в аптеці напроти фармацевтом (Смолич, Мир.., 1958, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курсистка — курси́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. курсистка — -и, ж. У дореволюційній Росії – студентка, слухачка вищих жіночих курсів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курсистка — КУРСИ́СТКА, и, ж. 1. іст. Студентка, слухачка Вищих жіночих курсів (в Російській імперії). Чхенкелі .. справді бачив мене.., – я проводжала ту курсистку, що жила зо мною (Леся Українка); Десь студенти, курсистки вертаються з театру, з вечірки (В. Словник української мови у 20 томах
  4. курсистка — Курси́стка, -тки, -тці; -си́стки, -си́сток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)