1. Словник української мови в 11 томах

курятина

КУ́РЯТИНА, и, ж. М’ясо курки;

// Страва з м’яса курки.

Пан справник, після доброго мирського обіду, ліг спочивати, бо дуже втомився, трощивши курятину та яєшню (Кв.-Осн., II, 1956, 267);

Посеред столу в тарелі здіймалась гора смаженої курятини, засушеної в дрібному цукрі (Досв., Гюлле, 1961, 75);

*У порівн. — А їстівні [індики] — тьху, тьху, щоб не наврочити, м’ясо біле та ніжне, як курятина, саме на старі зуби (Донч., VI, 1957, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курятина — ку́рятина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. курятина — -и, ж. М'ясо курки. || Страва з м'яса курки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курятина — КУ́РЯТИНА, и, ж. М'ясо курки. У великих чавунах, горщиках, каструлях шкварчала свинина, телятина і курятина (М. Томчаній); Губи в лиса подерті, А усе за курятину (М. Стельмах); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  4. курятина — И, ж. Цигарки. У кого є курятина? Словник сучасного українського сленгу
  5. курятина — Ку́рятина́, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. курятина — Курятина, -ни ж. Куриное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати — все гусятину, єї подружечки — все качатину, єї кухарочки — все курятину. Чуб. III. 403. Словник української мови Грінченка