курятина
КУ́РЯТИНА, и, ж.
М'ясо курки.
У великих чавунах, горщиках, каструлях шкварчала свинина, телятина і курятина (М. Томчаній);
Губи в лиса подерті, А усе за курятину (М. Стельмах);
* У порівн. – А їстівні [індики] – тьху, тьху, щоб не наврочити, м'ясо біле та ніжне, як курятина, саме на старі зуби (О. Донченко);
// Страва з м'яса курки.
Пан справник, після доброго мирського обіду, ліг спочивати, бо дуже втомився, трощивши курятину та яєшню (Г. Квітка-Основ'яненко);
Посеред столу в тарелі здіймалась гора смаженої курятини, засушеної в дрібному цукрі (Олесь Досвітній);
Я частенько навідувався до лабораторії і, з'ївши шматок курятини чи котлету, співав їй свою улюблену пісеньку (І. Багмут).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- курятина — ку́рятина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- курятина — -и, ж. М'ясо курки. || Страва з м'яса курки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- курятина — И, ж. Цигарки. У кого є курятина? Словник сучасного українського сленгу
- курятина — Ку́рятина́, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- курятина — КУ́РЯТИНА, и, ж. М’ясо курки; // Страва з м’яса курки. Пан справник, після доброго мирського обіду, ліг спочивати, бо дуже втомився, трощивши курятину та яєшню (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- курятина — Курятина, -ни ж. Куриное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати — все гусятину, єї подружечки — все качатину, єї кухарочки — все курятину. Чуб. III. 403. Словник української мови Грінченка