1. Словник української мови у 20 томах

куряний

КУ́РЯНИЙ, а, е.

Те саме, що ку́рявий.

Рвуться виспіви під небо, топчуть мужицькі ноги куряні дороги, іржуть коні, й виблискують на сонці багнети (У. Самчук);

Шумлять дуби, спадають теплі роси На свіжі ниви, куряні путі (Я. Шпорта);

Стугоніли по курявій дорозі колеса (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куряний — ку́ряний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. куряний — -а, -е. Те саме, що курявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куряний — КУРНИ́Й (з курявою, вкритий курявою), КУ́РЯВИЙ, КУ́РЯНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ПИЛЯ́СТИЙ розм., ПОРОШНИ́Й, ПОРОХНИ́СТИЙ, ПОРОХНИ́Й діал., ПОРОХНЯ́ВИЙ діал.; ЗАПИ́ЛЕНИЙ, ЗАПОРО́ШЕНИЙ, ЗАКУ́РЕНИЙ, ЗАКУШПЕ́ЛЕНИЙ розм. (укритий пилом). Словник синонімів української мови
  4. куряний — Ку́ряний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. куряний — КУ́РЯНИЙ, а, е. Те саме, що ку́рявий. Шумлять дуби, спадають теплі роси На свіжі ниви, куряні путі (Шпорта, Вибр., 1958, 360). Словник української мови в 11 томах
  6. куряний — Куряний, -а, -е Пыльный. Ой Із того куряного шляху привертайте к зеленому гаю. Рудч. Чп. 98. Словник української мови Грінченка