куряний
КУРНИ́Й (з курявою, вкритий курявою), КУ́РЯВИЙ, КУ́РЯНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ПИЛЯ́СТИЙ розм., ПОРОШНИ́Й, ПОРОХНИ́СТИЙ, ПОРОХНИ́Й діал., ПОРОХНЯ́ВИЙ діал.; ЗАПИ́ЛЕНИЙ, ЗАПОРО́ШЕНИЙ, ЗАКУ́РЕНИЙ, ЗАКУШПЕ́ЛЕНИЙ розм. (укритий пилом). На курний стоголосий базар вони так і не зайшли (В. Кучер); Подались люди з села курявими шляхами (О. Копиленко); Шумлять дуби, спадають теплі роси На свіжі ниви, куряні путі (Я. Шпорта); Коні протюпають десять кроків і знов повільно й поважно, з ідилічним виглядом, ступають пилястою дорогою (О. Кундзич); Його дорога порохниста гуде й зітхає од атак (В. Сосюра); Для твоєї сестри було б ліпше, якби вона побула ще якийсь час у горах, як вертала в гаряче, порохне місто (О. Кобилянська); Порохняві, стомлені гості не встигли ще й покупатися в морі (Ю. Яновський); Пахло курявою, запиленим полином і ще чимсь незрозумілим (О. Донченко); Крізь запорошену шибку віконця вкрадливо пробився кволий промінчик сонця (С. Добровольський); Провулок заріс закуреною травою (О. Копиленко); Вона опиралася на закушпелені, подряпані станини гармат (М. Рудь).
Значення в інших словниках
- куряний — ку́ряний прикметник Орфографічний словник української мови
- куряний — -а, -е. Те саме, що курявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куряний — КУ́РЯНИЙ, а, е. Те саме, що ку́рявий. Рвуться виспіви під небо, топчуть мужицькі ноги куряні дороги, іржуть коні, й виблискують на сонці багнети (У. Самчук); Шумлять дуби, спадають теплі роси На свіжі ниви, куряні путі (Я. Шпорта); Стугоніли по курявій дорозі колеса (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
- куряний — Ку́ряний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- куряний — КУ́РЯНИЙ, а, е. Те саме, що ку́рявий. Шумлять дуби, спадають теплі роси На свіжі ниви, куряні путі (Шпорта, Вибр., 1958, 360). Словник української мови в 11 томах
- куряний — Куряний, -а, -е Пыльный. Ой Із того куряного шляху привертайте к зеленому гаю. Рудч. Чп. 98. Словник української мови Грінченка