1. Словник української мови в 11 томах

курій

КУРІ́Й¹, я́, ч., розм. Те саме, що куре́ць.

Прийшли з сусіднього села славні стрільці й курії, брати Гаркавенки (Вас., І, 1959, 149);

— Тут від свого курія ніяк не видихаємо, так ще й від вас нюхай (Тют., Вир, 1964. 212).

КУРІ́Й², я́, ч. Курка-гермафродит.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курій — курі́й 1 іменник чоловічого роду, істота курець розм. курі́й 2 іменник чоловічого роду, істота птах Орфографічний словник української мови
  2. курій — I -я, ч., розм. Те саме, що курець. II -я, ч. Курка-гермафродит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курій — КУРІ́Й¹, я́, ч., розм. Те саме, що куре́ць. Прийшли з сусіднього села славні стрільці й курії, брати Гаркавенки (С. Васильченко); – Тут від свого курія ніяк не видихаємо, так ще й від вас нюхай (Григорій Тютюнник); Курії не довго пахкали димом... Словник української мови у 20 томах
  4. курій — Курі́й, -рія́, -ріє́ві, -ріє́м, -рію́! курії́, -рії́в, -рія́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. курій — I. Курій, -рія м. = курець. Драг. 13. --------------- II. Курій, -рія м. 1) Гермафродитъ куриной породы. Вх. Пч. I. 14.2) Еврейскій мясникъ, рѣжущій птицу. Желех. Словник української мови Грінченка