1. Словник української мови в 11 томах

кусання

КУСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. куса́ти.

Але за ваші шакалячі зрадницькі кусання ми відміримо повною мірою (Еллан, II, 1958, 223).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кусання — куса́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кусання — -я, с. Дія за знач. кусати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кусання — КУСА́ННЯ, я, с. Дія за знач. куса́ти. Думок ніяких, безмежне знесилля й тупість та біль од кусання й ударів об край канапи лобом (В. Винниченко); Але за ваші шакалячі зрадницькі кусання ми відміримо повною мірою (В. Словник української мови у 20 томах