1. Словник української мови в 11 томах

куховарка

КУХОВА́РКА, и, ж. Жін. до кухова́р.

[Лукерія Степановна:] Підіть, мамо, .. до нашої куховарки та покажіть їй, як пшоном заминають борщ (Кроп., II, 1958, 297);

Піп прийшов натщесерце, він поспішав, бо вдома куховарка Лукія пекла улюблені пироги (Донч., III, 1956, 20);

*У порівн. — Я тут у сій.. Ялті одягаюсь, мов куховарка — нізащо не пішла б так по Москві! (Л. Укр., III, 1952, 605).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куховарка — кухова́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. куховарка — -и. Жін. до куховар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куховарка — КУХОВА́РКА, и, ж. Жін. до кухова́р. [Лукерія Степановна:] Підіть, мамо, .. до нашої куховарки та покажіть їй, як пшоном заминають борщ (М. Кропивницький); Куховарка .. подалась мерщій до примуса доглядати, щоб не збігло молоко (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. куховарка — Кухова́рка, -рки, -рці; -ва́рки, -ва́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)