1. Словник української мови в 11 томах

кучеряво

КУЧЕРЯ́ВО. Присл. до кучеря́вий 2, 3.

Сизий димок виривається з чорного димаря і кучеряво розвивається в прозорчатому повітрі… (Мирний, III, 1954, 106);

[Лукерія Степанівна:] Як забалакаєш отак кучеряво, то зараз мені голова почина морочитись (Крон., II, 1958, 294);

Взагалі дід Матвій говорить дуже «кучеряво» (Вишня, І, 1956, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кучеряво — кучеря́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. кучеряво — Присл. до кучерявий 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кучеряво — КУЧЕРЯ́ВО. 1. Присл. до кучеря́вий 1, 2. Сизий димок виривається з чорного димаря і кучеряво розвивається в прозорчатому повітрі... (Панас Мирний); Волосся кучеряво спадає на плечі (із журн.). 2. перен. Присл. до кучеря́вий... Словник української мови у 20 томах
  4. кучеряво — Кучеря́во нар. Курчаво, кудряво; извиваясь. Сизий димок виривається з чорного димаря і кучеряво розвивається в прозорчастому повітрі. Мир. Пов. II. 84. Словник української мови Грінченка