кучеряво
КУЧЕРЯ́ВО.
1. Присл. до кучеря́вий 1, 2.
Сизий димок виривається з чорного димаря і кучеряво розвивається в прозорчатому повітрі... (Панас Мирний);
Волосся кучеряво спадає на плечі (із журн.).
2. перен. Присл. до кучеря́вий 3.
[Лукерія Степанівна:] Як забалакаєш отак кучеряво, то зараз мені голова почина морочитись (М. Кропивницький);
Взагалі дід Матвій говорить дуже “кучеряво” (Остап Вишня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кучеряво — кучеря́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- кучеряво — Присл. до кучерявий 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кучеряво — КУЧЕРЯ́ВО. Присл. до кучеря́вий 2, 3. Сизий димок виривається з чорного димаря і кучеряво розвивається в прозорчатому повітрі… (Мирний, III, 1954, 106); [Лукерія Степанівна:] Як забалакаєш отак кучеряво, то зараз мені голова почина морочитись (Крон. Словник української мови в 11 томах
- кучеряво — Кучеря́во нар. Курчаво, кудряво; извиваясь. Сизий димок виривається з чорного димаря і кучеряво розвивається в прозорчастому повітрі. Мир. Пов. II. 84. Словник української мови Грінченка