1. Словник української мови в 11 томах

кшталт

КШТАЛТ, у, ч. Зовнішній вигляд чого-небудь.

Головка [Солохи] зрослася, тілько прийняла якийсь чудовий кшталт: високо-високо угору тяглася, а там, де свиня ухопила зубами, схилилася набік (Мирний, І, 1954, 54);

// перен. Про особливості вдачі, характеру людини.

Завзятого Троянці кшталту,.. І носа хоть кому утруть (Котл., І, 1952, 183).

◊ На кшталт чого — те саме, що На зразо́к ( див. зразо́к).

У казармі, за величезною грубою, щілина між грубою і стіною, коли з боків завісити ряднами, являла собою щось на кшталт кімнатки (Думки про театр, 1955, 48);

Керовані хибними мотивами, ми всі, за винятком хіба одного Шолохова, вилучили з своєї творчої палітри страждання… Ми замінили його чимось на кшталт подолання труднощів… (Довж., III, 1960, 276);

На оди́н кшталт — на один зразок, лад.

Пан розглядає на один кшталт змайстрованих близнят, його темне обличчя веселіє (Стельмах, І, 1962, 81);

— Як все це безмежно нудно! — вигукнула вона. — Всі на один кшталт. Всі стрижені під одну гребінку (Руд., Вітер.., 1958, 354);

На свій кшталт — на свій лад.

Марію він полюбив теж на свій кшталт. Жадібним оком назирив її, як бездоглядний самородок, по-гендлярському визначив йому справжню ціну (Вол., Місячне срібло, 1961, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кшталт — кшталт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кшталт — Образ, форма, вигляд, р. штиль, б. з. штиб; (з прий. на) зразок, взірець, взір манір, подоба. Словник синонімів Караванського
  3. кшталт — -у, ч. Зовнішній вигляд чого-небудь. || перен. Про особливості вдачі, характеру людини. На один кшталт — на один зразок, лад. На свій кшталт — на свій лад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кшталт — Копил, вигляд, форма, подібність, спосіб, див. манера Словник чужослів Павло Штепа
  5. кшталт — КШТАЛТ, у, ч. Зовнішній вигляд чого-небудь. Головка [Солохи] зрослася, тілько прийняла якийсь чудовий кшталт: високо-високо угору тяглася, а там, де свиня ухопила зубами, схилилася набік (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  6. кшталт — на кшталт чого. Подібний до чого-небудь, схожий на щось; за зразком. Щілина між грубою і стіною, коли з боків завісити ряднами, являла собою щось на кшталт кімнатки (Думки про театр). на оди́н кшталт, перев. з дієсл. За тим самим зразком; однаково. Фразеологічний словник української мови
  7. кшталт — ВДА́ЧА (сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці), ХАРА́КТЕР, НАТУ́РА, ДУША́, ПРИРО́ДА, НО́РОВ розм., КРОВ розм., КШТАЛТ заст. Словник синонімів української мови
  8. кшталт — Кшталт, -ту; на кшталт Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кшталт — Кшталт, -ту м. Образъ, видъ, форма. на кшталт, кшталтом (чого́). На подобіе, на манеръ. Почали козаки жити на лядський кшталт із великої роскоші. К. ЧР. 32. Ходили голі... на кшталт циган. Котл. Ен. V. 37. Викопаємо печеру кшталтом зімовника. К. Бай. 112. Словник української мови Грінченка