кювет
КЮВЕ́Т, у, ч. Водостічна канава вздовж шляху і залізничного полотна.
Солдати порозлягались у кюветах, у холодку, сиділи навпочіпки на схилах у затінку, купчились на полотні невеличкими гуртками (Смолич, Мир.., 1958, 402);
Артьомов крізь віконце вдивлявся у потоки, що обабіч шляху клекотали в кюветах (Чорн., Потік.., 1956, 194).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кювет — кюве́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кювет — КЮВЕТ – КЮВЕТА Кювет, -у. Водостічна канава вздовж шляху й залізничного полотна. Кювета. Ванночка для обробки й промивання фотографічних і інших пластинок та відбитків. Літературне слововживання
- кювет — Рівчак, канава. Словник синонімів Караванського
- кювет — -у, ч. Водостічна канава вздовж шляху і залізничного полотна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кювет — Рів, рівчак, рівець Словник чужослів Павло Штепа
- кювет — КЮВЕ́Т, у, ч. 1. Водостічна канава вздовж шляху і залізничного полотна. Солдати порозлягались у кюветах, у холодку, сиділи навпочіпки на схилах у затінку, купчились на полотні невеличкими гуртками (Ю. Словник української мови у 20 томах
- кювет — кювет (кюнет) (фр. — чан) 1. Заповнений водою рів чи канава перед фортечною стіною. 2. Водовідвідна канава, влаштована вздовж упорядкованого шляху або залізничного полотна. Архітектура і монументальне мистецтво