кювет

кювет (кюнет) (фр. — чан)

1. Заповнений водою рів чи канава перед фортечною стіною.

2. Водовідвідна канава, влаштована вздовж упорядкованого шляху або залізничного полотна.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кювет — кюве́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кювет — Рів, рівчак, рівець Словник чужослів Павло Штепа
  3. кювет — -у, ч. Водостічна канава вздовж шляху і залізничного полотна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кювет — КЮВЕТ – КЮВЕТА Кювет, -у. Водостічна канава вздовж шляху й залізничного полотна. Кювета. Ванночка для обробки й промивання фотографічних і інших пластинок та відбитків. Літературне слововживання
  5. кювет — КЮВЕ́Т, у, ч. 1. Водостічна канава вздовж шляху і залізничного полотна. Солдати порозлягались у кюветах, у холодку, сиділи навпочіпки на схилах у затінку, купчились на полотні невеличкими гуртками (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. кювет — Рівчак, канава. Словник синонімів Караванського
  7. кювет — КЮВЕ́Т, у, ч. Водостічна канава вздовж шляху і залізничного полотна. Солдати порозлягались у кюветах, у холодку, сиділи навпочіпки на схилах у затінку, купчились на полотні невеличкими гуртками (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах