кьошк
(тур., тюрк., перс. — вахта)
Замок у вигляді житлової та оборонної башти на феодальній садибі. Мав місце в архітектурі Середньої Азії раннього Середньовіччя (порівн. донжон). Зводився з сирцевої цегли на глинобитному цоколі, конструктивно посилювався гофрами.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кьошк — -у, ч. Житлова башнеподібна укріплена споруда з цегли-сирцю на глинобитній платформі; середньовічний замок у Середній Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови