кьошк
кьо́шк
-у, ч.
Житлова башнеподібна укріплена споруда з цегли-сирцю на глинобитній платформі; середньовічний замок у Середній Азії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кьошк — (тур., тюрк., перс. — вахта) Замок у вигляді житлової та оборонної башти на феодальній садибі. Мав місце в архітектурі Середньої Азії раннього Середньовіччя (порівн. донжон). Зводився з сирцевої цегли на глинобитному цоколі, конструктивно посилювався гофрами. Архітектура і монументальне мистецтво