кібчиків
КІ́БЧИКІВ, кова, кове. Прикм. до кі́бчик; належний кібчикові.
На такий самісінький дубок я колись біля В’язового на Полтавщині до кібчикового гнізда дрався (Вишня, І, 1956, 295).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кібчиків — -кова, -кове. Прикм. до кібчик; належний кібчикові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кібчиків — КІ́БЧИКІВ, кова, кове. Прикм. до кі́бчик. На такий самісінький дубок я колись біля В'язового на Полтавщині до кібчикового гнізда дрався (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах