кібчиків

КІ́БЧИКІВ, кова, кове.

Прикм. до кі́бчик.

На такий самісінький дубок я колись біля В'язового на Полтавщині до кібчикового гнізда дрався (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кібчиків — -кова, -кове. Прикм. до кібчик; належний кібчикові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кібчиків — КІ́БЧИКІВ, кова, кове. Прикм. до кі́бчик; належний кібчикові. На такий самісінький дубок я колись біля В’язового на Полтавщині до кібчикового гнізда дрався (Вишня, І, 1956, 295). Словник української мови в 11 томах