1. Словник української мови в 11 томах

кільчастий

КІЛЬЧА́СТИЙ, а, е.

1. Який складається з кілець (у 1, 2, 4 знач.).

Щоб забезпечити дружні сходи льону за умов посушливої весни, посіви його треба закоткувати кільчастим котком (Ол. та ефір. культ., 1956, 97);

Кільчастий панцир;

// Який має вигляд кільця, кілець (у 1, 2, 4 знач.).

Сплівшися своїми кільчастими галузками, утворили [глоди] густу, непробиту стіну (Фр., VIII, 1952, 135).

2. Уживається як складова частина деяких ботанічних і зоологічних термінів.

Є й інші небезпечні первинні шкідники лісів, наприклад, кільчастий шовкопряд (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 139);

Кільчасті черви.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кільчастий — кільча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кільчастий — Кільцюватий, кільчатий, на взір кільця, б. кільцевидний, -подібний. Словник синонімів Караванського
  3. кільчастий — див. круглий Словник синонімів Вусика
  4. кільчастий — -а, -е. 1》 Який складається з кілець (у 1, 2, 4 знач.) Кільчастий панцир. || Який має вигляд кільця, кілець (у 1, 2, 4 знач.). 2》 Уживається як складова частина деяких ботанічних і зоологічних термінів. Кільчасті черви. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кільчастий — КІЛЬЧА́СТИЙ, а, е. 1. Який складається з кілець (у 1, 2, 4 знач.). Осінь розкидала навкруги сріблясті вінки павутиння, .. обмотувала ніжним волокном гостру кільчасту стерню (Б.-І. Антонич); // Який має форму кільця, кілець (у 1, 2, 4 знач.). Словник української мови у 20 томах