1. Словник української мови в 11 томах

кімнатина

КІМНАТИ́НА, и, ж., розм. Невелика кімната (у 1 знач.).

Тетяна Панасівна походжала, роблячи кілька кроків з кутка в куток, ніби давно вже обжила цю мініатюрну кімнатину (Коп., Земля.., 1957, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кімнатина — див. кімната Словник синонімів Вусика
  2. кімнатина — КІМНАТИ́НА, и, ж., розм. Невелика кімната (у 1 знач.). Тетяна Панасівна походжала, роблячи кілька кроків з кутка в куток, ніби давно вже обжила цю мініатюрну кімнатину (О. Копиленко); У прибудованій до хати кімнатині .. Словник української мови у 20 томах