1. Словник української мови в 11 томах

кінотехніка

КІНОТЕ́ХНІКА, и, ж., збірн. Технічне обладнання, технічні засоби й прийоми, пов’язані з виробництвом, розмноженням і показуванням кінофільмів.

В сучасній кінематографії дуже важливу роль відіграє кінотехніка (Наука.., 5, 1958, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінотехніка — кіноте́хніка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кінотехніка — -и, ж., збірн. Технічне обладнання і технічні засоби, пов'язані з виробництвом, розмноженням і показуванням кінофільмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кінотехніка — КІНОТЕ́ХНІКА, и, ж. 1. Галузь техніки, що розробляє засоби виробництва, розмноження та демонстрування кінофільмів. Кінотехніка базується на досягненнях фототехніки, механіки, світлотехніки, електроніки тощо (з навч. літ.). 2. збірн. Словник української мови у 20 томах
  4. кінотехніка — кіноте́хніка (від кіно... і техніка) галузь техніки, пов’язана з виробництвом, розмноженням і демонструванням кінофільмів. Словник іншомовних слів Мельничука