1. Словник української мови в 11 томах

кіпочка

КІ́ПОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кі́пка.

В снопочки в’язала, в кіпочки складала (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіпочка — КІ́ПОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кі́пка. В снопочки в'язала, в кіпочки складала (з народної пісні); Коли ж хороводи зустрілись, то радості поміж ними не було. Не вітали себе, весело гукаючи: “Скільки на небі зірочок, стільки на полі кіпочок!” (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  2. кіпочка — Кіпочка, -ки ж. ум. отъ копа. Словник української мови Грінченка