кіпочка

КІ́ПОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до кі́пка.

В снопочки в'язала, в кіпочки складала (з народної пісні);

Коли ж хороводи зустрілись, то радості поміж ними не було. Не вітали себе, весело гукаючи: “Скільки на небі зірочок, стільки на полі кіпочок!” (Б. Лепкий).