лавина

ЛАВИ́НА, и, ж.

1. Величезна маса снігу, льоду, що зсувається з гірських схилів; сніговий обвал.

— Лавина, як відомо, складається з мільйонів невинних сніжних клаптиків і з нічого більше! (Фр., VI, 1951, 272);

Зміщення снігу з високих місць у нижчі може відбуватися двома способами: а) безпосереднім скочуванням — лавинами і б) у вигляді льодовиків (Курс заг. геол., 1947, 136).

2. кого, чого і з означ., перен. Велика кількість, сукупність кого-, чого-небудь, що нестримно рухається суцільною масою.

Бренькнули ті ноти й покотились разом вниз.., зростаючи в лавину згуків (Коцюб., І, 1955, 376);

З горба було видно, як змішалися в одну суцільну масу дві лавини ворогуючих між собою людей (Ле, Наливайко, 1957, 90);

З глибини наших позицій ішла залізна лавина в нову контратаку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 233);

*У порівн. Божевільна з жаху череда ринула повз утікачів і промчала, як лавина (Тулуб, Людолови, І, 1957, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лавина — лави́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лавина — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. лавина — -и, ж. 1》 Величезна маса снігу, льоду, що зсувається з гірських схилів; сніговий обвал. 2》 кого, чого і з означ., перен. Велика кількість, сукупність кого-, чого-небудь, що нестримно рухається суцільною масою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лавина — ЛАВИ́НА, и, ж. 1. Швидкий, раптовий рух величезної маси снігу, льоду, бруду з камінням, що зсувається з гірських схилів; сніговий обвал. – Лавина, як відомо, складається з мільйонів невинних сніжних клаптиків і з нічого більше! (І. Словник української мови у 20 томах
  5. лавина — Снігові маси, уламки скель чи льоду, що раптово переміщуються вниз гірським схилом під дією власної ваги; л. вкрай небезпечна для людей, завдає вел. шкоди. Універсальний словник-енциклопедія