1. Словник української мови в 11 томах

лавровий

ЛАВРО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до лавр 1.

Відвівши очі од вікон, Нерчин глянув перед собою на рівну, густу громаду лаврових кущів (Рибак, Час.., 1960, 11);

В прекраснім лавровім гаю він [цар] побачив два трони (Вишня, І, 1956, 197);

// Власт. лавру.

Лаврові пахощі;

// Зробл. з гілок, листя лавра.

На скелі Хороша дівчина сидить, В лавровім вінку вона сяє (Л. Укр., І, 1951, 8).

Лавро́вий лист — висушене листя лавра, що його вживають як приправу до страви.

Пахне лимоном, хурмою, чаєм і лавровим листом (Руд., Остання шабля, 1959, 238).

◊ Лавро́вий віно́к (віне́ць) — вінок із листя та гілок лавра як символ перемоги, тріумфу тощо.

Дві могутні постаті держали сплетені лаврові вінки двох союзних армій (Кобр., Вибр., 1954, 186);

— Мені чоло сьогодні квітчає Сей почесний лавровий вінець (Л. Укр., І, 1951, 348).

2. у знач. ім. ла́вро́ві, вих, мн. Родина південних вічнозелених рослин, до яких належать лавр, камфорове дерево тощо.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лавровий — ла́вро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лавровий — ЛАВРОВИЙ – ЛАВРСЬКИЙ Лавровий. Який стосується лавра, властивий лавру: лаврові кущі, лавровий вінок, лавровий лист. Лаврський. Який стосується лаври (монастиря): лаврська дзвіниця, лаврська бібліотека. Літературне слововживання
  3. лавровий — -а, -е. 1》 Прикм. до лавр 1). || Власт. лавру. Лаврові пахощі. || Зробл. з гілок, листя лавра. Лавровий лист. Лавровий вінок (вінець) — вінок із листя та гілок лавра як символ перемоги, тріумфу тощо. 2》 у знач. ім. лаврові, -вих, мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лавровий — ЛА́ВРО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до лавр 1. В прекраснім лавровім гаю він [цар] побачив два трони (Остап Вишня); Відвівши очі од вікон, Нерчин глянув перед собою на рівну, густу громаду лаврових кущів (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. лавровий — ла́вро́вий віно́к. Слава, почесті. Тяжко ж йому (Шевченкові) на чужині І в вінку лавровім... (Пісні та романси..); (Убийбатько:) Хіба ще хто хоче прославитись, крім мене? Хто ж цей, сказати б, мій конкурент на лавровий вінок, мій злий суперник? (І. Фразеологічний словник української мови
  6. лавровий — Лавро́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лавровий — Лавровий, -а, -е Лавровый. Желех. Словник української мови Грінченка