лавірувати
ЛАВІ́РУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Плисти під вітрилами, маневруючи ними так, щоб зустрічний вітер дув то з правого, то з лівого боку.
Шість діб довелося лавірувати [суднам] проти зустрічного вітру, поки обійшли острів з півночі (Видатні вітч. геогр.., 1954, 31);
Вони [шхуни] довго сновигають у гавані, як нічні птахи, лавірують, хитрять із вітром (Ю. Янов., II, 1958, 45);
// Плисти, часто змінюючи курс, щоб не наштовхнутися на мілину, крижину тощо.
"Колумб".. зменшив ходу і, лавіруючи між шхунами, ..став швартуватися до причалу (Трубл., Шхуна.., 1940, 16);
// перен. Часто змінюючи напрям руху, обминати перешкоди.
2. перен. Виявляти спритність, виходячи зі скрутного становища, пристосовуючись до певних обставин.
Ми мусили вичікувати, відступати, лавірувати, підписувати найпринизливіший мир, одержуючи через те можливість будувати новий фундамент нової соціалістичної армії (Ленін, 29, 1951, 45).
Значення в інших словниках
- лавірувати — лаві́рувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- лавірувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Плисти під вітрилами, маневруючи ними так, щоб зустрічний вітер дув то з правого, то з лівого боку. || Плисти, часто змінюючи курс, щоб не наштовхнутися на мілину, крижину тощо. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лавірувати — ЛАВІ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Про судно: йти зі змінами курсу, маневруючи ними так, щоб оминати перешкоди, іти проти вітру, надаючи курсові вигляду ламаної лінії. Словник української мови у 20 томах
- лавірувати — лаві́рувати (голл. laveeren, від франц. louvoyer) 1. Вести судно з частою зміною курсу (напряму), минаючи перешкоди. 2. Рухатися не прямо, обходячи перешкоди. 2. Переносно – ухилятися від прямої відповіді, дії; уникати перешкод. Словник іншомовних слів Мельничука
- лавірувати — рос. лавировать 1. Рухатись непрямо, минаючи перешкоди. 2. Переносно — ухилятися від виконання прямих зобов'язань і прямої відповіді: уникати перешкод. Eкономічна енциклопедія