1. Словник української мови в 11 томах

лагідний

ЛА́ГІДНИЙ, а, е.

1. Спокійний, сумирний, тихий.

Меланя характеру була лагідного, ніколи в гнів не впадала (Смолич, Мир.., 1958, 40);

// Ніжний, ласкавий.

Себе я чую сильним і свобідним.. Таким веселим, щирим і лагідним. Яким я був за давніх, давніх літ (Фр., XI, 1952, 8);

Така собі проста Докія Петрівна, з людьми не горда і з дітьми лагідна (Головко, II, 1957, 192);

// Який виражає спокій, доброту, ласку, ніжність.

Лагідні очі бідного з найбідніших чабана Дмитра загорялися тим радісним, переможним вогнем, що запалав ще в дні Великого Жовтня (Ірчан, II, 1958, 408);

Завжди усмішка лагідна цвіла їй на вустах (Сос., Поезії, 1950, 124);

// Злагоджений, дружній (про життя, взаємини тощо).

Хоч наша родина дуже бідна, проте в хаті було життя тихе, лагідне (Вас., IV, 1960, 10);

// Пройнятий доброзичливістю, приязню, ласкою.

— Любий джуро! Щира дяка тій, що шле тебе до мене, але я прийти не можу на запросини лагідні (Л. Укр., І, 1951, 433);

Як не готував себе Іван Юхимович до лагідної розмови, гнів почав брати верх над його волею (Руд., Остання шабля, 1959, 372).

2. Приємний для сприймання; нерізкий, м’який, ніжний.

І всі струни озвалися співом. Лагіднішим од вітру дзвінкого (Л. Укр., І, 1951, 128);

Із звисаючої лампи, ослоненої зеленою ажурною заслоною, розходилося ніжне, лагідне світло (Коб., III, 1956, 193);

Катерина гладила її волосся, і так заспокійливо впливали на Марію оті любовні, лагідні доторки її долонь!.. (Руд., Остання шабля, 1959, 387);

// Якому не властиві різкі температурні коливання.

Після незвичайно довгої і лагідної осені настала відразу люта, морозна зима (Фр., IV, 1950, 45);

Сосни шумлять під вітрами, Тихнуть у лагідну днину (Нагн., Зустрічі.., 1958, 67);

// Несильний, невеличкий (про вітер, хвилі тощо).

Немов лагідні хвилі гойдають водні лілеї (Коцюб., II, 1955, 132);

До весни далеко, але вітрець лагідний лоскоче щоку (Коп., Лейтенанти, 1947, 113);

// Рівний, нестрімкий.

Лагідний берег ріки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лагідний — ла́гідний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лагідний — (про добру, покірну, сумирну людину) муху (мухи) зобидить не зможе (не зобидить, не зачепить); хоч до рани прикладай (приклади); хоч у вухо вбгай (бгай, клади). – Василько щастя людям хтів зробить. Він муху – й ту зобидить би не зміг!... Словник фразеологічних синонімів
  3. лагідний — Ла́гідний 1. Легкий, м’який на смак (про напої). Вуйко Базиль підходив звичайно до скляної шафи, де рядами стояли принадні, чепурні, блискучі фляшки, і частував себе самого міцніш коньяком або лагідніш лікером (Галіп, 42) 2. М’який, пухкий (про землю). Українська літературна мова на Буковині
  4. лагідний — (характер) сумирний, тихий, не норовистий; (голос) шовковий; (до кого) ніжний, ласкавий, доброзичливий, приязний, дружній; (клімат) м'який, не різкий; (кінь) рахманний. Словник синонімів Караванського
  5. лагідний — див. Добрий; покірний Словник синонімів Вусика
  6. лагідний — [лаг'іднией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  7. лагідний — -а, -е. 1》 Спокійний, сумирний, тихий. || Ніжний, ласкавий. || Який виражає спокій, доброту, ласку, ніжність. || Злагоджений, дружній (про життя, взаємини тощо). || Пройнятий доброзичливістю, приязню, ласкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. лагідний — ЛА́ГІДНИЙ, а, е. 1. Спокійний, сумирний, тихий. Меланя характеру була лагідного, ніколи в гнів не впадала (Ю. Смолич); Максим Якович був людиною лагідною, ніби ягня (С. Андрухович); // Ніжний, ласкавий. Себе я чую сильним і свобідним .. Словник української мови у 20 томах
  9. лагідний — Будь лагідний, то будеш у Бога гідний. Миролюбних людей і Бог любить. Лагідне теля дві корові ссе. Покірний два рази користає. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. лагідний — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  11. лагідний — Ла́гі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)