лампка
ЛА́МПКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́мпа 1.
Якась таємна потвора зазирає крізь вікна до хати, освітленої маленькою лампкою (Круш., Буденний хліб, 1960, 289);
У куточку вгорі горіла маленька бляшана лампка, неначе зірочка далека блимала (Григ., Вибр., 1959, 375);
У музеї при шахті він побачив синову власну лампку-шахтарку (Ю. Янов., Мир, 1956, 133).
ЛА́МПКА², и, ж., зах. Маленька чарка.
— Най жиє свобода! — крикнув він трохи хриплим від перепиття голосом і спорожнив свою лампку (Фр., І, 1955, 319).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лампка — Ла́мпка: — чарка [15;] — (вина): чарка [VI-VIII] Словник з творів Івана Франка
- лампка — ла́мпка 1 іменник жіночого роду лампа ла́мпка 2 іменник жіночого роду чарка діал. Орфографічний словник української мови
- лампка — I -и, ж. Зменш.-пестл. до лампа 1). II -и, ж., зах. Маленька чарка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лампка — ЛА́МПКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до ла́мпа 1. У куточку вгорі горіла маленька бляшана лампка, неначе зірочка далека блимала (Грицько Григоренко); Тільки з хат крізь маленькі вікна падуть тоненькі пасма мерехтливого світла з нафтяних лампок – блимачок (Б. Словник української мови у 20 томах