1. Словник української мови в 11 томах

ланцюжок

ЛАНЦЮЖО́К, жка́, ч.

1. Зменш. до ланцю́г 1.

Що за чудесна була [люлька]! Корінькова, з кришечкою і з мідним ланцюжком (Кв.-Осн., II, 1956, 399);

[Бебех:] Не сьогодні так завтра приведемо Гаркушу до пані Марусі, як цуцика на ланцюжку (Стор., І, 1957, 296);

Високо над землею пролітали журавлі, потім замайорів ланцюжок диких гусей (Шиян, Вибр., 1947, 22).

2. перен. Прикраса з паперу, в’язання з ниток і т. ін., що має вигляд ряду з’єднаних між собою кілець.

Французькі каламбури, коротенькі розмови, ексцентричні афоризми.. чіплялись одно до одного, мов кільця на ланцюжку з барвистого паперу (Л. Укр., III, 1952, 617);

Ланцюжок — основа будь-якого візерунка. Навчившись швидко вив’язувати його і добившись рівних і чітких за. формою петель, можна приступати до побудови.. візерунка (В’язання.., 1957, 12).

3. у знач. присл. ланцюжко́м. Один за одним.

Ланцюжком іде група бійців (Ю. Янов., IV, 1959, 238);

Зрідженими хвилястими ланцюжками вороги вбігали на горби, зникали у видолинках (Коз., Гарячі руки, 1960, 147);

Йшли рідким ланцюжком у великому сосновому лісі (Збан., Крил. гонець, 1953, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ланцюжок — ланцюжо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ланцюжок — див. ланцюг Словник синонімів Вусика
  3. ланцюжок — -жка, ч. 1》 Зменш. до ланцюг 1). 2》 У системах обробки інформації – порція даних, яка складається з послідовності літер. 3》 перен. Прикраса з паперу, в'язання з ниток і т. ін., що має вигляд ряду з'єднаних між собою кілець. 4》 у знач. присл. ланцюжком. Один за одним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ланцюжок — ЛАНЦЮЖО́К, жка́, ч. 1. Зменш. до ланцю́г 1. Що за чудесна була [люлька]! Корінькова, з кришечкою і з мідним ланцюжком (Г. Квітка-Основ'яненко); [Бебех:] Не сьогодні так завтра приведемо Гаркушу до пані Марусі, як цуцика на ланцюжку (О. Словник української мови у 20 томах
  5. ланцюжок — ЛАНЦЮГО́М у знач. присл. (один за одним), НИ́ЗКОЮ, ЛАНЦЮЖКО́М, ВЕРВЕ́ЧКОЮ, ВА́ЛКОЮ, ЦЕ́ПОМ (звич. про людей — суцільним рядом); КЛЮЧЕ́М, КЛЮЧА́МИ (перев. про птахів — утворюючи кут). Ланцюгом простяглися понад Осколом крейдяні гори (А. Словник синонімів української мови
  6. ланцюжок — Ланцюжо́к, -жка́, на -жку́; -жки́, -жкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ланцюжок — Ланцюжок, -жка́ м. ум. отъ ланцюг. Цѣпочка. (Дідона) взяла кораблик бархатовий... і начепила ланцюжок. Котл. Ен. І. 21. На грудях у його гойдався важкий золотий ланцюжок. Левиц. І. 518. Словник української мови Грінченка