1. Словник української мови в 11 томах

лапастий

ЛАПА́СТИЙ, а, е. Те саме, що лапа́тий.

Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло, сплюнув (Ряб., Золототисячник, 1948, 13);

Він ішов, декуди повище кісток босими стопами танучи в м’якесенькім моху та збиваючи росу.. з широких, лапастих папоротей (Фр., III, 1950, 84);

Не переставав хлюскати лапастий дощ, розливаючи великі річки-озера по землі (Мирний, І, 1954, 317);

На шиби грайливо падав лапастий сніг (Досв., Вибр., 1959, 146).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лапастий — лапа́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лапастий — див. розлогий Словник синонімів Вусика
  3. лапастий — -а, -е. Те саме, що лапатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лапастий — ЛАПА́СТИЙ, а, е. Те саме, що лапа́тий. Чоловік у дикім страху Там і сям біжить без шляху, Мов овечка, навпрошки, Коли гонить вовк лапастий (І. Франко); Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло, сплюнув (І. Словник української мови у 20 томах
  5. лапастий — ЛАПА́ТИЙ (з великими лапами), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАБА́ТИЙ діал. — Ведмедя оце бачив, — сказав він, — здоровенний, лапатий (А. Шиян); Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло (І. Рябокляч); — Ну, ..є там що в ямі? — А дідько є лабатий (І. Словник синонімів української мови