1. Словник синонімів української мови

лапастий

ЛАПА́ТИЙ (з великими лапами), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАБА́ТИЙ діал. — Ведмедя оце бачив, — сказав він, — здоровенний, лапатий (А. Шиян); Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло (І. Рябокляч); — Ну, ..є там що в ямі? — А дідько є лабатий (І. Франко). — Пор. 1. широ́кий.

ЛАПА́ТИЙ (з великим листям, пелюстками — про рослини або візерунки), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАТА́ТИЙ рідко, ЛАБА́ТИЙ діал.; ШИРОКОЛИ́СТИЙ, ШИРОКОЛИ́СТЯНИЙ, ЛАПАТОЛИ́СТИЙ, ЛИСТА́ТИЙ (тільки про листя). Лапаті клени шепчуться, мов друзі (В. Сосюра); Навколо школи лапасті шовковиці (І. Цюпа); Дарка дивиться через вікно на виснажене лапчасте листя (Ірина Вільде); Латате кленове листя торкалось кам'яної стіни (Н. Рибак); Зелений дикий виноград коло мого вікна розійдеться лабатим листям по стіні... (О. Кобилянська); Малий Мирон над усе любить бігати сам.. поміж широколисті лопухи (І. Франко); Широколистяні породи дерев; Лапатолисті дуби.. шуміли сумом байдужого вічного ждання (І. Ле); То був стовбур старезного бука, гіллястого і листатого (П. Загребельний).

ЛАПА́ТИЙ (про сніг — із великими сніжинками), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАПЧА́ТИЙ рідше. Третій день підряд ішов тихий лапатий сніг (В. Минко); М'який лапастий сніг не переставав падати (І. Микитенко); З неба почало трусити лапчастим сніжком (Ірина Вільде); Пішов сніг. Тихий, лапчатий, теплий (В. Кучер).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лапастий — лапа́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лапастий — див. розлогий Словник синонімів Вусика
  3. лапастий — -а, -е. Те саме, що лапатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лапастий — ЛАПА́СТИЙ, а, е. Те саме, що лапа́тий. Чоловік у дикім страху Там і сям біжить без шляху, Мов овечка, навпрошки, Коли гонить вовк лапастий (І. Франко); Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло, сплюнув (І. Словник української мови у 20 томах
  5. лапастий — ЛАПА́СТИЙ, а, е. Те саме, що лапа́тий. Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло, сплюнув (Ряб., Золототисячник, 1948, 13); Він ішов, декуди повище кісток босими стопами танучи в м’якесенькім моху та збиваючи росу.. з широких, лапастих папоротей (Фр. Словник української мови в 11 томах