лапати

ЛОВИ́ТИ (намагатися затримати того, хто тікає, віддаляється), СХО́ПЛЮВАТИ, ХАПА́ТИ розм., ХВАТА́ТИ розм., ЛА́ПАТИ діал. — Док.: злови́ти, схопи́ти, пійма́ти, спійма́ти, упійма́ти (впійма́ти), улови́ти (влови́ти), зла́пати, пійня́ти (пойня́ти) (поня́ти) заст. — Гомін і собаки валують. — Це, мабуть, знову фабричних ловлять, — висловив догадку старий (О. Гончар); Легіні тікали. В гори, ліси, куда очі дивляться — аби не впасти в руки, аби не датися зловити (Г. Хоткевич); — Її (Олю) схопили на світанку, відстрілювалась на узліссі, — додав дід-старожил (В. Логвиненко); Янкеля Гореліка піймали двоє козаків, але йому пощастило вирватися з капкана (О. Довженко); Їх (Остапа і Соломію) могли спіймати, одіслати до пана (М. Коцюбинський); На селах часто шарили жандарми, все вивдували, все випитували та хапали комуністів (С. Чорнобривець); — Тепер закочуйте рукави та хватайте по десятку отих гультяїв та бунтарів, — крикнув Єремія (І. Нечуй-Левицький); Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! (Б. Грінченко); Лев побіг по лісі; бігав, бігав: тут злапав серну, там зайчика (І. Франко); Поняв ти мені зайця (Словник Б. Грінченка).

МА́ЦАТИ (доторкатися руками або ногами до когось-чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь); ЛА́ПАТИ, ГЛЯДІ́ТИ розм. (дотиками рук розшукувати у темноті, розпізнавати щось за допомогою пальців і т. ін.); ОБМА́ЦУВАТИ, ПРОМА́ЦУВАТИ, ОБЩУ́ПУВАТИ розм., ЩУ́ПАТИ розм. (перевіряючи, досліджуючи, шукаючи щось, торкатися його з усіх боків, по всій поверхні); ША́РИТИ, МА́МРАТИ діал. (навпомацки шукати); ВИМА́ЦУВАТИ (з усіх боків). — Док.: мацну́ти, пома́цати, лапну́ти, обма́цати, прома́цати, общу́пати, ви́мацати. Давай мацати ми ногами -. чи на шляху стоїмо, чи ні (Г. Хоткевич); Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками (І. Нечуй-Левицький); Баба Вустя, глядячи курей, котора з яйцем, раптом заспівала (Остап Вишня); Остап обережно обмацав те, на чому лежав (М. Коцюбинський); Гаврило з Йонькою натягли півкомори мішків та чемоданів. Йонька хазяйськи промацував їх пальцями, намагаючись зарані відгадати, що в них є (Григорій Тютюнник); Хтось шарив по сінях, намацував руками клямку хатніх дверей (Я. Качура); Він мамра, мамра, — так не найде, бо сліпий (Словник Б. Грінченка); Він присів, вимацуючи навколо себе солому, наче шукав там той мотуз, що його узяв звідти старий Жменяк (М. Томчаній).

ТОРКА́ТИ кого, що (злегка натискувати на когось, щось), ТОРКА́ТИСЯ кого, чого, ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до кого-чого, ДОТОРКА́ТИ рідко, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до кого-чого, ЧІПА́ТИ, ЗАЧІПА́ТИ, ЛА́ПАТИ, ЛА́ПАТИСЯ за кого-що, розм., ДОТИКА́ТИСЯ до кого-чого, кого, чого, діал., ДОТИКА́ТИ кого, діал., ДОТУЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, кого, чого, діал. — Док.: торкну́ти, торкну́тися, доторкну́тися, доторкну́ти, приторкну́тися, зачепи́ти, лапну́ти, лапну́тися, діткну́тися, доткну́тися розм. діткну́ти, доткну́ти розм. дотули́тися. Гафійка ніжно торкає Маркову бороду (Ю. Яновський); Чуючи приплив веселої сили, нарочито звішеними ногами торкався шини і спиць заднього колеса, відбиваючи на них рисковані такти (М. Стельмах); В той час, як його уста вже доторкаються її уст, вона підбиває його ногою, він падає (Леся Українка); Дівчина відчула, що до її руки ледве чутно доторкуються його губи (Ю. Шовкопляс); Люди, зітхаючи, обіймали свого Івана, тиснучи йому руки, або просто приторкалися до його одежі чи сивої, з прозеленню бороди (М. Стельмах); "Таке життя, такий закон", — подумав Дорош, любовно розглядаючи майстерно зроблене гніздечко, але не приторкуючись до нього руками, щоб пташка не змандрувала геть (Григорій Тютюнник); Густі ялички чіпають мене своїми колючими гільцями за руки, за одіж, б'ють по лиці (І. Франко); Автомобіль щільно під'їздить до солдата, майже зачіпаючи його крилом (Ю. Яновський); Володько соромливо зирка на хазяїв, хтів щось сказати і не смів. Тільки лапав рукою те місце, де мав вирости вус (М. Коцюбинський); Гості ходили, пальцями дотикалися до прикрас, в захопленні головами хитали (А. Хижняк); Ступає юнак легенько, начеб і не дотуляється до землі (Я. Гримайло); Пробувала (Олена) кілька раз дотулитися клямки (Лесь Мартович).