лапчастий
ЛАПЧА́СТИЙ, а, е.
1. Те саме, що лапа́тий.
Столітні лапчасті ялини, завалені пухким снігом, низько хилили до землі свої мохнаті лапи (Тулуб, Людолови, II, 1957, 446);
Ще вчора, під ту негоду, що з вечірніми поморками насунула над землею і полила лапчастий дощ, він сидів у своїй невеличкій квартирі.. і писав (Мирний, І, 1954, 319);
Рум’янець обпік Олі шию, розлився по трикутнику декольте й обличчі негарними лапчастими плямами (Вільде, Сестри.., 1958, 526).
2. с. г. Який має вигляд лапи (у 4 знач.).
Конструкція лапчастих сошників проста, їх можна виготовити в майстернях колгоспів і радгоспів (Хлібороб Укр., 7, 1967, 12).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лапчастий — лапча́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- лапчастий — -а, -е. 1》 Те саме, що лапатий. 2》 с. г. Який має вигляд лапи (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- лапчастий — ЛАПЧА́СТИЙ, а, е. 1. Те саме, що лапа́тий. Навіть для Ялосоветки знайдеться робота, її домовлятимуть слобожанські жінки стерегти на левадах полотна, розстелені для вибілювання, наглядати, щоб по них гуси не ходили, не полишили лапчасті свої сліди (О. Словник української мови у 20 томах
- лапчастий — ЛАПА́ТИЙ (з великими лапами), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАБА́ТИЙ діал. — Ведмедя оце бачив, — сказав він, — здоровенний, лапатий (А. Шиян); Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло (І. Рябокляч); — Ну, ..є там що в ямі? — А дідько є лабатий (І. Словник синонімів української мови