1. Словник української мови в 11 томах

левенець

ЛЕ́ВЕ́НЕЦЬ, нця́, ч., рідко.

1. Високий, дужий юнак.

— Ой козаченьку, левенце! Не скажу я тобі, серце! (Чуб., V, 1874, 319).

2. Те саме, що гайдама́ка 1.

[Марта:] Стривай! Ось старий левенець, здається, відтіля йде, то він розкаже нам, чи вже зібралися біля могили всі (К.-Карий, II, 1960, 93);

Ватага левенців складалася з утікачів від кріпаччини (Панч, Гомон. Україна, 1954, 224).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. левенець — ле́ве́нець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. левенець — Юнак, молодець; ІСТ. гайдамака. Словник синонімів Караванського
  3. левенець — див. бешкетник; сильний Словник синонімів Вусика
  4. левенець — -нця, ч., рідко. 1》 Високий, дужий юнак. 2》 Те саме, що гайдамака 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. левенець — ЛЕ́ВЕ́НЕЦЬ, нця́, ч., рідко. 1. Високий, дужий юнак. – Ой козаченьку, левенце! Не скажу я тобі, серце! (П. Чубинський). 2. Те саме, що гайдама́ка... Словник української мови у 20 томах