1. Словник української мови в 11 томах

лежня

ЛЕЖНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що лежа́ння.

За лежнею ні́коли й посидіть (Укр.. присл.., 1955, 200);

— Господи, яке то вже до лежні воно! Хоч би людей стидався! (Тесл., З книги життя, 1949, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лежня — лежня́ іменник жіночого роду лежання розм. Орфографічний словник української мови
  2. лежня — -і, ж., розм. Те саме, що лежання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лежня — ЛЕЖНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що лежа́ння. За лежнею ні́коли й посидіть (прислів'я); За дітьми навздогінці побігли три собаки. Певно, й їм остогидла сидня та лежня в дворі (І. Словник української мови у 20 томах
  4. лежня — ЛЕЖА́ННЯ (перебування в горизонтальному положенні), ЛЕЖНЯ́ розм., ЛЕ́ЖА рідко. За час лежання в ліжку заріс (Матвій) яснорусявою бородою (М. Ірчан); Як говорили люди, Кузьма за лежнею не знав сидні (М. Стельмах); З лежі не буде одежі, а з спання не буде коня (прислів'я). Словник синонімів української мови
  5. лежня — Лежня́, -ні́ ж. = лежа. За лежнею ніколи посидіти. Ном. № 10846. Словник української мови Грінченка