лейтенантик

ЛЕЙТЕНА́НТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до лейтена́нт.

Чумаченкові замполіт наказав після цього самому пройтись по стрілецьких ротах, уважно обстежити здоров’я своїх юних лейтенантиків (Гончар, III, 1959, 197).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лейтенантик — лейтена́нтик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лейтенантик — -а, ч. Зменш.-пестл. до лейтенант. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лейтенантик — ЛЕЙТЕНА́НТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до лейтена́нт. Чумаченкові замполіт наказав після цього самому пройтись по стрілецьких ротах, уважно обстежити здоров'я своїх юних лейтенантиків (О. Гончар); Всім у вагон!... Словник української мови у 20 томах