1. Словник української мови в 11 томах

лелечиха

ЛЕЛЕЧИ́ХА, и, ж., розм. Самка лелеки.

— В нас за селом на старій вербі жили лелеки. Лелечиха з лелеченятами (Збан., Малин. дзвін, 1958, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лелечиха — -и, ж., розм. Самиця лелеки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лелечиха — ЛЕЛЕ́ЧИХА, и, ж., розм. Самка лелеки. – В нас за селом на старій вербі жили лелеки. Лелечиха з лелеченятами (Ю. Збанацький); Була своя пара лелек і в баби Груні. Лелеку звали Бусько, лелечиху Бусиха (В. Близнець). Словник української мови у 20 томах