1. Словник української мови в 11 томах

лелечин

ЛЕЛЕ́ЧИН, а, е. Належний лелеці.

А ген над рікою Зрослись верба з вербою, Лелечина там хата Із хмизу в вишині (Біл., Пташ. голоси, 1956, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лелечин — леле́чин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. лелечин — -а, -е. Належний лелеці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лелечин — ЛЕЛЕ́ЧИН, а, е. Належний лелеці. А ген над рікою Зрослись верба з вербою, Лелечина там хата Із хмизу в вишині (Д. Білоус); Вiддалеки побачив рiдну хату. Словник української мови у 20 томах