лелечин
леле́чин
-а, -е.
Належний лелеці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лелечин — леле́чин прикметник Орфографічний словник української мови
- лелечин — ЛЕЛЕ́ЧИН, а, е. Належний лелеці. А ген над рікою Зрослись верба з вербою, Лелечина там хата Із хмизу в вишині (Д. Білоус); Вiддалеки побачив рiдну хату. Словник української мови у 20 томах
- лелечин — ЛЕЛЕ́ЧИН, а, е. Належний лелеці. А ген над рікою Зрослись верба з вербою, Лелечина там хата Із хмизу в вишині (Біл., Пташ. голоси, 1956, 36). Словник української мови в 11 томах